РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 3 (18 січня 2008)
  • Випуск №3 18 січня 2008
    Зміст
    1. Відновлення руху: Глухів - Терещенська – Шостка (Ганна БОГОВІС)
    2. Уникнути випадків травмувань не вдалося.. (Анатолій Садовенко)
    3. До Козятина - за передовим досвідом (Анатолій САДОВЕНКО)
    4. Є така станція: Миронівка (Володимир ЦАСЮК)

    Відновлення руху: Глухів - Терещенська – Шостка

    Перший рейковий автобус

    У м. Глухові, що на Сумщині, проживає близько 50 тис. чоловік. На карті Південно-Західної залізниці станція Глухів розташована в незначній віддаленості на схід від головної магістралі московсько-київського напрямку. З 1994 р. тут було закрито приміський пасажирський рух. Тому, щоб поїхати будь-яким пасажирським поїздом, до найближчих станцій можна було дістатися лише автомобільним транспортом.

    Враховуючи нагальну потребу в приміських перевезеннях у цьому регіоні, залізничники Південно-Західної магістралі в 2007 р. здійснили капітальний ремонт колійного господарства на дільниці довжиною 35 км. Це дозволило відкрити безпересадочний рух від Глухова до Шостки.

    Середа, 16 січня, стала воістину днем, котрий змінив на краще життя тисяч глухівчан: у перший рейс відправився рейковий автобус, створений для обслуговування пасажирів у приміському сполученні на малодіяльних дільницях. На сидячих місцях можуть розміститися 222 пасажири, всього ж цей красень-автобус на колесах може вмістити 600 чоловік. Вартість проїзду буде майже удвічі нижчою і в дорозі він перебуватиме менше часу.

    Відкриваючи урочистості, присвячені цій події, начальник Південно-Західної магістралі Олексій КривопІшин наголосив, що, взявши до уваги прохання губернатора Сумської області і мера міста Глухова щодо відновлення пасажирських перевезень між Глуховом та Шосткою, залізничники величезною мірою розв`язують низку питань з виконання соціальної програми регіону. Перший на столичній магістралі рейковий автобус залізничники передають у дар мешканцям міста із багатющою історією Глухова і промислового центру Шостки.

    Голова Сумської облдерж-адміністрації Павло КаЧур висловив щиру подяку керівництву, особисто Олексію Мефодійовичу і всім залізничникам Південно-Західної за такий подарунок, який не можуть не оцінити тисячі мешканців регіону, котрі користуватимуться приміським пасажирським транспортом, а також висловив упевненість у тому, що розпочата співпраця з залізницею знайде своє продовження в добрих справах для сумчан.

    Найбільш радісно-схвильованим був виступ голови Глухівської міськдержадміністрації Олени Мельник. Звернувшись особисто до Олексія Мефодійовича, Олена Петрівна сказала: «Найбільша вдячність від нас, глухівчан, Вам за те, що Ваші слова не розходяться з реальними справами». Така сама вдячність звучала й із уст голови Глухівської райдержадміністрації Анатолія Шишканова, міського голови Шостки Миколи Ноги.

    Та найбільше радості й захопленості, мабуть, було в очах і словах першої пасажирки новенького автобуса на рейках - студентки педагогічного університету Ірини Кузьмук: «Тепер до мами в Бахмач я зможу доїхати за дві години, а не за вісім, як це було раніше».

    Традиційно перерізається стрічка, відбувається освячення рухомого складу, удар станційного дзвону, і рейковий автобус рушає з місця, поступово набираючи швидкості. У добру путь, на службу людям!

    Лишившись на пероні, усвідомлюєш: ось він, наочний приклад, коли воля і консолідація зусиль, в даному випадку керівництв Південно-Західної залізниці, адміністративних органів Сумської області, міст Глухова, Шостки дозволяють розв`язати величезні проблеми не лише для окремих регіонів, але й для народу України в цілому.

    Ганна БОГОВІС

    Уникнути випадків травмувань не вдалося..

    ...Хоча їхня кількість зменшилася

    У Будинку науки та техніки станції Шепетівка відбувся семінар-нарада, на якому було розглянуто питання організації роботи з охорони праці та профілактики виробничого травматизму на Південно-Західній залізниці.

    Учасники семінару зазначили, що, не зважаючи на всю ту роботу, яка проводиться у трудових колективах залізниці, уникнути випадків травмувань так і не вдалося. Щоправда, їхня кількість у порівнянні з минулими роками все ж зменшилася.

    Сьогодні залізниця виділяє значні кошти на покращення умов праці своїх працівників. Лише останнім часом на це спрямовано майже 20 млн. грн. Однак, як не раз зазначали у своїх виступах учасники семінару, у цій царині зроблено далеко не все. Йшлося й про те, що і досі у нас немає єдиного нормативного документа, в якому було б зазначено повний перелік професій, де передбачено пільги.

    Чимало запитань виникало і про атестацію робочих місць. Сьогодні від 70% до 90% робочих місць на залізниці пов`язані із комп`ютерними технологіями, а от хто з працюючих на таких посадах має право на додаткові пільгові 2–4 дні до чергової відпустки - чітко не визначено.

    Обговорюючи проблеми охорони праці, учасники семінару ділилися і власним досвідом. Велику зацікавленість у присутніх викликав процес впровадження автоматизованої системи передрейсових медоглядів локомотивних бригад у локомотивному депо Козятин, яким поділився головний інженер депо Олександр ЗАЄЦЬ. На залізниці така система діє поки що лише на цьому підприємстві. Суть її полягає у тому, що комп`ютер за лічені хвилини видає інформацію про стан здоров`я кожного члена локомотивної бригади, які проходять такі обстеження перед виходом у рейс. При цьому до мінімуму зводиться людський фактор у визначенні стану здоров`я обстеженого. Дані надаються об`єктивні. І якщо, наприклад, у машиніста локомотива перед рейсом кров`яний тиск вище норми, то комп`ютер ніколи не дасть «добро» на вихід на маршрут.

    Цікавим та змістовним був виступ начальника сектору охорони праці Жмеринської дирекції залізничних перевезень Людмили ГОЛОДНЮК щодо використання у своїй роботі кабінетів охорони здоров`я.

    - Оснащені згідно з сучасними вимогами кабінети - то осередок знань з охорони праці, - стверджувала Людмила Василівна, - і такі кабінети повинні бути на кожному підприємстві.

    Значно краще використовувати досвід роботи з профілактики виробничого травматизму на підприємствах залізниць не лише своєї, а й інших країн пропонувала учасникам семінару начальник ДЦНТІ (Дорожнього центру науково-технічної інформації) Тетяна ПОТІЙЧУК. Вона розповіла, що в центрі така робота останнім часом ведеться досить активно. Такий досвід вивчається, систематизується, а потім пропонується для впровадження на всіх підприємствах магістралі.

    Інженер з охорони праці Козятинської дирекції залізничних перевезень Лідія РЯБУХА акцентувала увагу на проблемі травматизму на залізниці не лише тих, хто тут працює, а взагалі громадян країни. За останні п`ять років, за даними статистики, на залізничних магістралях України травмовано 6269 осіб, майже 60% з яких - смертельно. Аналіз цих подій свідчить про те, що основними причинами цих випадків є або особиста необережність громадян, або ж знаходження потерпілих у нетверезому стані. І це сумна статистика. Останнім часом збільшилася і кількість зіткнень поїздів з автотранспортом на залізничних переїздах. Лише по Козятинській дирекції у 2005 р. таких випадків було 9, у 2006-му - вже 11, а у 2007 р подібних подій зафіксовано аж 13. У світовій практиці є достатньо досвіду з унеможливлення зіткнень автотранспорту з поїздами. Приміром, у Росії переїзди на рівні землі перед шлагбаумами облаштовуються спеціальними підйомниками, які при закритому положенні шлагбаума піднімаються з боку автошляху, не дають можливості автомобілю виїхати на залізничну колію. То чому б такі підйомники не встановити і на наших переїздах? Скільки бід можна було б попередити.

    Не залишилися поза увагою учасників семінару і проблеми із забезпечення працівників залізниці спецодягом та спецвзуттям; виконання вимог професійного психофізичного добору працівників для роботи в умовах підвищеної небезпеки, проведення спеціальних навчань, заохочення фахівців з охорони праці; використання інженерів з охорони праці для виконання робіт, не пов`язаних з їхніми посадовими обов`язками. Все це знайшло своє відображення при прийнятті рекомендацій семінару-наради.

    Підбиваючи підсумки цього заходу, начальник служби охорони праці Іван ПЕТРЕНКО дав високу оцінку організації його проведення колективу станції Шепетівка та його керівникові Олегу ГОЛОВАНЧУКУ.

    - Шкода лише, що в роботі семінару-наради з різних причин не могли взяти участь головні інженери служб залізниці та більшості дирекцій, - зазначив він. - Вважаю, що цей захід було проведено на належному рівні, а ті знання та досвід, які накопичили тут наші фахівці з охорони праці, у подальшому будуть використовуватись під час їхньої роботи.

    Анатолій Садовенко

    До Козятина - за передовим досвідом


    На базі Козятинського загону воєнізованої охорони Південно-Західної залізниці протягом двох днів проводилася школа передового досвіду фахівців з охорони праці воєнізованої охорони залізниць України.

    Як зазначив заступник начальника управління воєнізованої охорони Укрзалізниці Олег КолІков, козятинський загін - один із найкращих підрозділів воєнізованої охорони на Південно-Західній залізниці. Тож, учасники школи мали змогу взяти на озброєння чимало позитивного в організації роботи, поліпшенні службово-побутових умов праці, забезпеченні наочними матеріалами та технічними засобами.

    Аналізуючи стан справ з охорони праці та профілактичної роботи щодо попередження нещасних випадків з особовим складом на службі, начальник сектору охорони праці, кадрових та соціальних питань Управління воєнізованої охорони Укрзалізниці Анатолій КоломІЄць відзначив, що в цілому на залізницях країни спостерігається динаміка зниження випадків виробничого травматизму. За останні 10 років їх стало вдвічі менше, ніж у перші роки створення воєнізованої охорони на Укрзалізниці.

    З усіх випадків виробничого травматизму особливе занепокоєння викликають випадки поранень електричним струмом високої напруги. В перші роки існування Укрзалізниці це було пов`язано з недостатньо відпрацьованою системою навчання і інструктажу стрільців при виконанні правил техніки безпеки під час огляду запірно-пломбувальних пристроїв завантажувальних люків цистерн з нафтопродуктами на електрифікованих дільницях. Однак після впровадження у другій половині 90-х рр. Інструкції з охорони праці особового складу воєнізованої охорони при прийомі та супроводженні нафтопродуктів, що перевозяться залізничним транспортом, стан справ значно покращився.

    Штатна бойова зброя працівників стрілкових підрозділів - то окрема тема охорони праці. Ще на школі передового досвіду в 2003 р. було рекомендовано в цьому питанні навести належний порядок, а саме: поставлено першочергове завдання - привести цю зброю до справного контрольованого стану. На жаль, як показують перевірки підрозділів воєнізованої охорони, цю вимогу у повному обсязі так і не виконано. Більшість керівників поставилися до проблеми формально. У свій час управління воєнізованої охорони частину робіт з контролю за станом зброї поклало на спеціалістів з охорони праці служб та загонів. Однак не на всіх залізницях фахівці з охорони праці поставилися до цього з належним розумінням. Тож, вимоги до якості перевірки стану зброї будуть жорсткішими, а до тих, хто цю роботу проводить неналежним чином, будуть застосовуватися заходи покарання, аж до звільнення з посад. Крім того, кожен, хто за посадовими обов`язками мусить мати при собі зброю, повинен вміти її використовувати. Тому і навчання стрільців має бути більш ефективним. Особливо це стосується начальників підрозділів та інструкторів загонів з питань озброєння.

    Останні випадки травматизму під час нападів на працівників воєнізованої охорони показали серйозну проблему недоцільного використання робочого часу роз`їзними стрільцями. Йдеться про те, що замість відведених двох годин на передачу супроводжуваного вантажу, вони на це витрачають часу в декілька разів більше при передачі вантажу від загону в загін. Тоді стрільці у свої загони частенько повертаються у нічний час та ще й приміськими поїздами.

    Сьогодні практично всіх спеціалістів з охорони праці в службах і загонах забезпечено персональними комп`ютерами, але, як показують перевірки, ця техніка використовується не на повну потужність, переважно для друкування документів. Фахівці Одеської залізниці впровадили програму автоекзаменатора «Охорона праці». Однак ця робота не поширилася на інших залізницях і це викликає занепокоєння у керівників відповідних служб.

    Службами воєнізованої охорони залізниць розроблено програми покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в підрозділах охорони на 2006 - 2010 рр., які передбачають організаційні заходи з охорони праці. Та мало що із запланованого виконується. Ще й досі не завершено розробку Правил безпечних умов роботи особового складу воєнізованої охорони. Не вдалося цього року на базі Державного економіко-технологічного університету транспорту провести двотижневі навчання з підвищення кваліфікації начальників служб і загонів воєнізованої охорони. Є проблеми і з кабінетами з охорони праці, викликає занепокоєння стан виконавчої дисципліни.

    Розв`язання цих та інших проблем, на думку учасників цього заходу, безумовно, дасть позитивний результат у питаннях зменшення випадків виробничого травматизму працівників воєнізованої охорони залізниць України.

    Анатолій САДОВЕНКО

    Є така станція: Миронівка

    «Пильне око» південного стику

    Миронівка. Цю дільничну станцію першого класу розташовано на півдні Київщини, біля самих «воріт» Одеської залізниці. Господарство її доглядають досвідчені фахівці на чолі з вправною, енергійною Людмилою ТЕСЛЕНКО. В чепурному, гарно відремонтованому двоповерховому будинку сусідять персонал вокзалу і станції. Людмила Іванівна, перериваючись на термінові справи та невгамовні дзвінки (нічого не вдієш, це - оперативний підрозділ, і ми були заздалегідь до такого готові), розповіла нам про здобутки, добрі справи, не обійшла стороною і проблеми, над якими працює колектив.

    За добу в середньому станційники пропускають 45 вантажних поїздів у чотирьох напрямках: на Богуслав та Фастів (в непарному) і ст. ім. Т.Г. Шевченка та Київ-Московський (у парному).

    Колектив минулий рік завершив, виконавши план з усіх основних показників. А з навантаження, вивантаження, вагонообігу річне завдання перевиконано.


    начальник станції Миронівка Людмила ТЕСЛЕНКО

    Людмила Іванівна не забула назвати й таку важливу операцію для подібних підприємств, як переробка вагонів на витяжних коліях. Їх кількість минулоріч становила 332 одиниці за добу. Це - добрий результат, зважаючи на те, що Миронівка є передаточною станцією з Південно-Західної на Одеську залізницю. І оскільки мова зайшла про особливості «прикордонного підрозділу», то окремо варто зупинитися на автоматичній системі контролю за вантажами та цілісністю вагонів під час руху. Її було не так давно встановлено на 105 км (сьомий пікет першої, непарної колії горловини) Київсько-Кримського напрямку.

    Миронівці систему називають просто і зрозуміло - пост відеонагляду. Я б зазначив, що вона є «пильним оком» на стику двох залізниць.


    чергові по станції Михайло КРОХМАЛЬ і Людмила БЕЗУГЛА

    Бригадир групи операторів з відеонагляду Володимир Бердяєв і оператор Валентин Міроненко, котрий саме перебував на зміні, ознайомили нас зі своєю роботою. З допомогою відеосистеми під сімома ракурсами фахівці ведуть спостереження за вантажами, що рухаються з Одеської залізниці у бік Миронівки. Виявивши якийсь негаразд (скажімо, розлад чи втрати вантажу), оператор телефонує прийомоздавачам на станцію, а ті вже більш ретельно оглядають транзит, що «увійшов» у «ворота» Південно-Західної. Складаються комерційні акти і т.і.

    Людмила Іванівна пояснила, що виявлення комерційних порушень, технічних умов навантажень за допомогою відеосистеми контролю входить до обов`язкових завдань її підрозділу і є суттєвим внеском у скарбницю добрих справ усієї залізниці. Адже подібних «бар`єрів» на столичній магістралі, що чинять заслін перевізним порушенням, небагато. Чітко контролюються так звані сипучі вантажі: вугілля, щебінь, руда та ін., що перевозяться на відкритому рухомому складі.

    Колектив станції плідно й давно співпрацює з такими потужними місцевими вантажовідправниками, як завод з виготовлення круп і комбікормів, завод «Київ-Атлантік Україна» тощо. Сприяє цьому розгалужена система під`їзних колій, котрих нараховується десять.

    Важливими функціями цієї станції є приймання, обробка, відправка транзитних вантажів та пасажирських поїздів, формування та розформування збірних та дільничних поїздів, виконання операцій з технічного і комерційного обслуговування рухомого складу, обслуговування під`їзних колій та місць навантаження й розвантаження.

    Працівникам станції довелося докласти зусиль, щоб надолужити з таких важливих показників, як транзит вантажів без переробки і транзит з переробкою, і новий рік зустріти з почуттям виконаного обов`язку.

    Володимир ЦАСЮК

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05