РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 8 (25 лютого 2011) 

  • Флагман вітчизняної електрифікації

    З огляду на здійснені справи можна стверджувати, що створення в структурі галузевої служби електропостачання окремого підрозділу для проведення будівельно-монтажних робіт виявилося подією доленосною для нашої залізниці. Про літопис будівельно-монтажного поїзда №392, який цілком справедливо заслужив славу флагмана електрифікації столичної магістралі, ведемо бесіду із Степаном Бондарем, ветераном залізничної енергетики.

    - Степане Васильовичу, хотілося б почути з Ваших вуст оповідь про те, як і при яких обставинах було створено будівельно-монтажний поїзд №392, чию роль у процесі електрифікації нашої магістралі важко переоцінити.

    - Давайте подумки перенесемося на 45 років назад, коли радянським урядом було оголошено про новий курс розвитку народного господарства. Реформування економіки вимагало збільшення перевізної і пропускної спроможності залізничного транспорту. Звичайно ж, це торкалося й Південно-Західної магістралі. Зокрема для економічного розвитку Подільського регіону важливо було перешити на широкі колії дореволюційні вузькоколійки дільниць Вінниця - Гайсин - Гайворон, Калинівка - Погребище, Калинівка - Турбів. Адже перевантаження вантажів займало багато часу і витрат. І ось у червні 1965-го виходить наказ міністра шляхів сполучення СРСР Бориса Бещева, в якому чорним по білому: «...для організації цих робіт у структурі Дорбудтресту Південно-Західної залізниці створити будівельний підрозділ». Згодом він отримав назву будівельно-монтажний поїзд №392 з місцем розташування на ст. Вінниця. Його начальником було призначено Миколу Петровича Макарова, головним інженером - Андрія Івановича Радченка. Спеціалістів запрошували з колійних підрозділів, а робітників набирали з місцевої молоді. Для проживання молодих будівельників було створено житловий район із пасажирських вагонів у Немирівському парку ст. Вінниця. Побутові проблеми компенсувалися юнацьким романтизмом. За короткий час колектив БМП успішно справився із завданням щодо перешивання вузької залізничної колії на широку, а також провів реконструкцію виробничих та побутових приміщень станцій.

    - Багато залізничників досі з шаною згадують колишнього начальника БМП Миколу Глібка. Якими справами відзначився колектив підрозділу під його керівництвом?

    - Шана цілком заслужена. Микола Іванович очолив колектив БМП у січні 1979-го і перебував на посаді понад двадцять років. За його керівництва починається новий етап розвитку виробничої діяльності поїзда. Саме за його ініціативи колектив БМП розпочав будувати житло для залізничників. Звичайно, цю справу підтримав начальник залізниці Петро Кривонос. У той час до колективу влилися досвідчені фахівці-будівельники: виконроб В.П. Тимракович, будівельний майстер В.П. Півнюк, муляри, штукатури, маляри, теслі, машиністи піднімальних кранів. Таким чином колектив БМП з 1979 по 1988 рр. побудував п’ять будинків на 250 квартир, і вагонне житлове містечко перестало існувати. Завдяки праці колективу багато залізничників Вінницького вузла також справили новосілля. Водночас будівельний загал БМП-392 успішно справлявся з великими обсягами виробничих завдань: долучався до будівництва вантажних дворів на всіх відділках залізниці, до монтажу інженерних споруд, прокладав другі колії, а також виконував капітальний ремонт земляного полотна.

    Коли в 1989 р. зменшились обсяги робіт на Південно-Західній, колектив БМП долучається до виконання капітальних ремонтів земляного полотна на Октябрській, Куйбишевській і Одесько-Кишинівській залізницях. Будівельники залишили про себе добру згадку на станціях Псков, Новгород Ленінградської області, Сизрань, Самара, Ульяновськ (Росія), Кишинів, Бельци, Окниця, Унгени (Молдова).

    - Як склалася доля колективу будівельно-монтажного після отримання Україною незалежності?

    - З отриманням нашою країною незалежності Укрзалізниця почала втілювати державну програму електрифікації залізниць. Щоб зберегти колектив БМП-392, в 1996 р. було вирішено залучити його для виконання робіт у господарстві електропостачання з подальшим перепрофілюванням діяльності на електрифікацію дільниць залізниці. Це рішення підтримав начальник галузевої служби електропостачання Валерій Сухомлинов і згодом наказом начальника залізниці Бориса Олійника підрозділ було підпорядковано цій службі. Таким чином будівельно-монтажний поїзд №392 стає потужною будівельно-монтажною організацією, здатною виконувати в комплексі великі обсяги робіт з електрифікації залізничних дільниць, будівництва повітряних ліній електропередач, капітального ремонту контактної мережі.

    Працівники пройшли навчання з електрифікації залізниці. З’явилися нові категорії працівників: електромонтери, електромонтажники, машиністи автодрезин.

    Оновлений підрозділ очолювали начальник Микола Глібка, головний інженер Василь Гулько, старший виконроб Гурій Душко.

    - Цікаво, де саме колектив БМП розпочав трудитися за новими технологіями?

    - Першою електрифікованою дільницею стала Деражня - Хмельницький. Це була нова справа для будівельників, вчитися і набиратися досвіду потрібно було, як мовиться, в бойових умовах. Тому помилки, які траплялися, швидко виправляли всі разом, вчилися, щоб їх надалі не припускати. Перше завдання виконано успішно - дільницю з розгорнутою довжиною контактної мережі у 90 км було впроваджено в експлуатацію з доброю оцінкою. Згодом колектив допомагав колегам з Львівської залізниці на дільниці Тернопіль - Озерна. Електрифікація контактної мережі понад 50 км розгорнутої довжини - складний процес.

    - Перелічити всі корисні справи, які здійснив підрозділ, певне, в одній статті неможливо? Але про основні досягнення хотілося б почути.

    - Після допомоги львів’янам на колектив БМП чекала гаряча пора. Розпочалися великі роботи на дільниці Гречани - Підволочиськ. Невтомні трударі зводили опори, навішували консолі, монтували несучий і контактний проводи. 167 км розгорнутої довжини контактної мережі і тягова підстанція на ст. Гречани - ось результати їх виробничої звитяги. Для енергетиків Південно-Західної і Львівської залізниць 5 серпня 1997 р. стало справжнім святом: рівно о 12-й на мосту через Збруч електромонтери Микола Климович із Львівської залізниці та Сергій Білоус з БМП-392 з’єднали контактний провід. Так було здійснено «золотий» стик між двома залізницями.

    А вже через місяць будівельники пристали до електрифікації дільниці Ніжин - Чернігів. І до Дня залізничника в серпні 1999 р. енергетики БМП-392 мали честь проїхатися першою електричкою від Ніжина до Чернігова.

    В березні 2001 р. керівну естафету від Миколи Глібка прийняв Петро Григорович Шульган. Того року колектив трудився на реконструкції ст. Київ-Пасажирський, вокзального комплексу ст. Бахмач, у 2003-му - ст. Вінниця. Не оминають славних трударів великі справи з впровадження швидкісного руху на лініях Київ - Харків та Київ - Дніпропетровськ у 2002 та 2003 роках. В період з 2004 по 2007-й - роботи з електрифікації напрямку Коростень - Шепетівка. У 2009-2010 роках - залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро, де вперше було застосовано нові металеві опори з двотаврового профілю і трубчасті жорсткі поперечини. В той же період електрифіковано дільницю Конотоп - Ворожба. Нині колектив БМП працює на електрифікації дільниці між Фастовом та Житомиром.

    БМП-392 виконує роботи з будівництва ЛЕП-110 кВ з виготовленням металоконструкцій. Треба відзначити, що, окрім нашої залізниці, підрозділ виконав великі обсяги робіт на Одеській, Львівській та Південній магістралях. На сьогодні будівельно-монтажним поїздом №392 електрифіковано майже 500 км експлуатаційної довжини залізниці.

    - Обсяги виконаних робіт дійсно вражають. Як оцінює трудові звитяги колективу керівництво галузі? Хотілося б почути імена кращих виробничників.

    - За високу професійну майстерність і наполегливість з метою забезпечення виконання в стислі терміни значного обсягу будівельно-монтажних робіт з реконструкції контактної мережі, пасажирських платформ і електрифікації залізничних дільниць колектив БМП-392 неодноразово було нагороджено Перехідним прапором у галузевому змаганні. Багато працівників мають урядові й галузеві відзнаки. Зокрема Микола Глібко отримав почесне звання Заслуженого працівника транспорту України, Леонід Мандебура - Заслуженого будівельника України. Орденом «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів нагороджений Гурій Душко, орденом «Трудової Слави» - Віктор Банник, орденом «Знак Пошани» - Василь Лахотнюк, медаллю «За працю та звитягу» - Петро Шульган та Анатолій Єлісеєв, знаком «Почесний залізничник» - Юрій Парійчук, Василь Гулько, Ганна Поліщук, Володимир Колодніцький, Дмитро Плахотнюк, Анатолій Єлісеєв.

    - Дякую за бесіду.

    Спілкувався

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05