До складу господарства входять 13 дистанцій сигналізації та зв’язку, розташованих у 6 областях України. За 133 роки існування Південно-Західної залізниці сигналізація та зв’язок розвивалися поступово. Вже до 1905 року майже всі станції були огороджені механічними семафорами. Засобами зв'язку служили телеграфія та більшою мірою телефони. Потужність телеграфного зв'язку обчислювалася кількістю телеграфних стовпів. У 1905 році їх нараховувалось 81 700 шт. Сьогодні обслуговується 7377 стрілок ЕЦ, 2711 км автоблокування, 7529 км магістральних та 3660 км місцевих кабельних ліній, 146 телефонних станцій. На залізниці вводиться комп'ютерна система управління віддаленими об’єктами. Системою "Навігатор" обладнано станції Кам’янка та Потіївка, управління якими ведеться зі станцій Шепетівка та Фастів. Розширюється парк новітніх гвинтових компресорних установок типу НВЕ на механізованих гірках станцій Дарниця та Шепетівка. Ведуться роботи з модернізації пристроїв залізничної автоматики станцій та перегонів і зв’язку. 2003 рік – це рік продовження будівництва швидкісної дільниці Київ – Трипілля-Дніпровське – Миронівка та експлуатації дільниці Дарниця – Гребінка, введеної у 2002 році. Тут прокладені волоконно-оптичні канали зв'язку, нові пристрої виявлення нагріву буксових вузлів типу КТСМ-01Д російського виробництва та типу АСДК-Б вітчизняного виробника. Південно-Західна залізниця постійно модернізує пристрої автоматики та зв'язку, підвищуючи їхню якість і технологічність обслуговування. На станції Київ-Пасажирський задіяно апаратуру управління та контролю за годинниковим господарством головної пасажирської станції України. На станції Фастів встановлена, відрегульована та введена в експлуатацію цифрова автоматична телефонна станція "Фарлеп-1500".